E-E-A-T: що це таке, звідки взявся і як оцінити сайт за настановами Google

E-E-A-T - це скорочення від Experience, Expertise, Authoritativeness і Trustworthiness (в настановах: Trust), тобто досвіду, експертності, авторитетності та надійності: ознак, за якими оцінювачі якості Google перевіряють, чи можна вірити сайту та його автору. Поняття походить з настанов Google для оцінювачів якості пошуку (Search Quality Rater Guidelines), а літеру «E» від досвіду Google додав у грудні 2022 року. Google пише, що сам E-E-A-T не є окремим чинником ранжування, але його системи шукають набір сигналів, які вказують на контент із добрим E-E-A-T, і надають такому контентові ще більшої ваги в темах здоров'я, грошей і безпеки. На практиці сайт має показати, хто за нього відповідає, звідки автор знає те, про що пише, і чому йому можна вірити.

Що означають літери E-E-A-T?

Кожна літера - це одне запитання, яке оцінювач ставить про сайт і його автора, а три перші допомагають відповісти на четверте, про надійність. Творцем контенту настанови називають особу або компанію, що підготувала матеріал на сайті (с. 10). Визначення й приклади в таблиці походять з розділу 3.4 настанов (с. 26).

Надійність найважливіша, бо ненадійний сайт має низький E-E-A-T незалежно від досвіду й знань автора. Настанови наводять приклад фінансового шахрайства: його автор може бути досвідченим експертом із шахрайства, а сайт усе одно недостовірний (с. 27). Google у документації про корисний контент додає, що контент не мусить виявляти всіх чотирьох ознак: один корисний завдяки досвіду автора, інший завдяки його знанням (Google Search Central). Польська версія цієї документації перекладає скорочення як «doświadczenie, wiedza, wiarygodność, zaufanie», тобто «досвід, знання, достовірність, довіра».

Оцінювач робить висновки про E-E-A-T щонайменше з одного з трьох джерел: з того, що сайт каже про себе, з того, що кажуть про нього інші, і з того, що видно в самому контенті (с. 27):

• Що сайт каже про себе. Відправна точка - сторінка «Про нас» або профіль автора.
• Що кажуть інші. Важливі незалежні відгуки, статті, згадки в медіа та інші надійні джерела про сайт або автора.
• Що видно на сайті. На частині сайтів знання автора видно в самому контенті, у відео чи в коментарях.

Настанови застерігають від конфлікту інтересів. Відгуки про продукт від людей, які його купили й описують свій досвід, цінні, а «огляди» виробника або оплаченого інфлюенсера - менш цінні (с. 27).

Звідки взявся E-E-A-T?

E-E-A-T виріс із попереднього E-A-T, до якого Google 15 грудня 2022 року додав досвід. Раніше настанови описували високу якість інформації як контент, що демонструє знання, авторитетність і надійність у темі, скорочено E-A-T. Так це описав Danny Sullivan з Google у жовтні 2021 року (Google, 19.10.2021). У грудні 2022 року Google оголосив, що до скорочення додається «E» від Experience (Google Search Central, 15.12.2022).

Google пояснив зміну тим, що в частині тем найкорисніший контент від людини, яка сама щось пережила або перевірила. Приклад з оголошення: заповнюючи податкову декларацію, ви хочете контенту від бухгалтера, а вибираючи програму для податкових розрахунків, може більше знадобитися обговорення на форумі людей, які користувалися різними програмами. У тому самому дописі Google нагадує, що настанови слугують оцінювачам для перевірки систем ранжування й не впливають на ранжування безпосередньо.

Відтоді настанови змінювалися кілька разів, а Google підсумовує зміни за останні два роки в журналі змін на останній сторінці файлу. Журнал називає чотири версії (с. 182):

• Листопад 2023. Простіша шкала оцінки того, як результат відповідає на запит, і нові приклади з популярних платформ, форумів і відео.
• Лютий 2024. Оновлені ознаки ненадійних сайтів і нові приклади до них.
• Січень 2025. Описи найнижчої й низької оцінки узгоджені з правилами Google щодо спаму, з новими прикладами.
• Вересень 2025. Нові визначення YMYL і додаткові приклади. Search Engine Land описав, що серед нових прикладів є відповіді AI Overview, тобто підсумки від AI над результатами Google, а Google повідомив редакції, що це незначне оновлення, яке не змінює правил оцінювання (Search Engine Land, 11.09.2025). Польська документація Google називає AI Overview «przeglądami od AI».

Щонайпізніше 1 жовтня 2026 року правило про вигаданих авторів потрапило також у документацію для власників сайтів. Документація про корисний контент тепер називає фабрикування профілів творців формою обману. Search Engine Journal порівняв копію сторінки від 8 червня 2026 року, у якій цього абзацу не було, з версією від 1 жовтня, у якій він уже є (Search Engine Journal, 2.10.2026).

Чи E-E-A-T є чинником ранжування?

Ні, якщо йдеться про одну величину, яку Google вимірює й додає до оцінки сайту. Google пише прямо в документації: «Хоча сам E-E-A-T не є окремим чинником ранжування, корисно використовувати набір чинників, які дають змогу виявити контент із добрим E-E-A-T». У тому самому абзаці Google зазначає, що його системи надають ще більшої ваги контентові з добрим E-E-A-T у темах YMYL, про які пишу нижче (Google Search Central, оновлення від 8 жовтня 2026 року, мій переклад).

Google говорить про це схоже з 2019 року. У звіті про боротьбу з дезінформацією з лютого 2019 року він написав, що його система ранжування не розпізнає намірів ані правдивості контенту, але має розпізнавати сайти з виразними ознаками знань, авторитетності й достовірності, а в темах YMYL надає цим чинникам більшої ваги (Google: How Google Fights Disinformation, лютий 2019, с. 12-13). Як найвідоміший сигнал авторитетності той самий документ називає PageRank, тобто оцінку сторінок на основі посилань. У жовтні 2019 року Danny Sullivan з Google відповів на це запитання прямо:

Сигналом не є сам підпис експерта під текстом. У січні 2024 року Danny Sullivan, який пише як Google SearchLiaison, пояснив, що додавання підпису автора не піднімає позиції, а Google не визнає автора експертом лише тому, що той так написав про себе в підписі (X, 8.01.2024). Місяцем пізніше він додав, що Google не перевіряє, чи автор є експертом, бо кожен може себе таким оголосити (X, 7.02.2024). Підпис автора я тому пишу для читача, а не для алгоритму.

Google наводить приклади сигналів, які наближають E-E-A-T, але не розкриває, як їх поєднує. На сторінці про те, як пошукова система визначає ранжування, як приклад ознаки якості Google називає «наявність посилань на контент на інших відомих вебсайтах» (Google: Як ранжуються результати пошуку в Google). Google не публікує повного переліку сигналів, їхніх ваг ані жодного «результату E-E-A-T», тож власник сайту не має числа, яке міг би підняти однією зміною. Натомість можна перевірити, чи сайт дає людині ті докази, яких шукають оцінювачі, і саме це я роблю в аудитах. Google сам це радить: за документацією настанови дають змогу самостійно оцінити контент з погляду E-E-A-T і зіставити його із сигналами, які використовують його системи.

Хто такі оцінювачі якості й що дають їхні оцінки?

Оцінювачі якості (search quality raters) - це люди поза Google, які оцінюють приклади результатів пошуку за опублікованими настановами. В огляді з листопада 2023 року Google повідомляв, що їх близько 16 000, вони розмовляють понад 80 мовами й представляють користувачів зі своїх країн (Google: Search Quality Rater Guidelines: An Overview, листопад 2023, с. 15 і 18). Польська документація Google називає їх «testerami jakości wyszukiwarki», тобто тестувальниками якості пошуку. Вони оцінюють дві речі: якість сторінки (Page Quality) за шкалою від найнижчої до найвищої та те, наскільки добре результат відповідає на запит (Needs Met).

Оцінка оцінювача не пересуває конкретної сторінки в результатах. Настанови пишуть (мій переклад): «Жодна окрема оцінка не може безпосередньо вплинути на те, як певна сторінка, сайт чи результат з'являється в Google Search, ані підняти їх, ані опустити» (с. 6). Оцінки слугують для вимірювання того, наскільки добре працює пошукова система, і дають приклади добрих і поганих результатів. Google порівнює їх із відгуками, які ресторан збирає від клієнтів (Google Search Central).

Оцінки потрапляють, зокрема, до тестів змін перед їх запровадженням. У порівняльному тесті оцінювач бачить два набори результатів, із запланованою зміною й без неї, і каже, якому віддає перевагу й чому (Google: How Search Works). На цій основі Google перевіряє, чи зміна в системах дає кращі результати. Тому настанови кажуть, чого Google хоче від результатів, але не кажуть, як системи це вимірюють.

Що таке YMYL і чому там вимоги вищі?

YMYL (Your Money or Your Life, «ваші гроші або ваше життя») - це теми, у яких контент може серйозно вплинути на здоров'я, фінансове становище чи безпеку людей або на добробут суспільства (с. 11). Настанови ділять їх на чотири групи: здоров'я та безпека, фінансова безпека, держава, громадянські справи й суспільство та інші теми, які можуть зашкодити людям. Ключове слово «ymyl» шукають у Польщі близько 140 разів на місяць, а «e-e-a-t» близько 590 разів.

YMYL - це шкала, а не перелік галузей: настанови вимагають запитати, чи дрібна помилка в контенті може комусь серйозно зашкодити. Більшість тем не є YMYL. У таблиці три приклади з настанов (с. 12):

Настанови вимагають оцінювати найсуворіше сайти на виразно YMYL-теми, бо помилка там може комусь серйозно зашкодити (с. 11). Сайт YMYL або сайт, що збирає чутливі дані, без жодної інформації про власника й автора отримує найнижчу оцінку (с. 36). Найнижчу оцінку отримує також сайт YMYL, написаний без потрібних знань (с. 36).

У YMYL не кожен текст мусить писати лікар чи фінансовий радник: настанови відокремлюють обмін досвідом від порад, які належать експертам (с. 28). Розмова на форумі про те, як хтось справляється з лікуванням, може мати високий E-E-A-T, якщо вона безпечна й узгоджується з медичними знаннями. Порівняння методів лікування й прогнозів має підготувати експерт.

Магазин не мусить бути YMYL, але кожен магазин має справу з грошима клієнта, тож настанови вимагають перевірити в ньому контакти, платежі, обміни й повернення (с. 18). Контактні дані й підтримка клієнтів, за настановами, надзвичайно важливі на сайтах, що мають справу з грошима: у магазинах, банках і в емітентів карток. Сайт із гумором потребує їх менше.

Як перевірити E-E-A-T сайту? Перелік запитань з настанов

E-E-A-T можна перевірити самому, пройшовши ті самі запитання, що ставить оцінювач, а настанови подають їх у такому порядку: мета сайту, ризик шкоди, а потім те, наскільки добре сайт досягає мети (с. 19). Оцінювач не рахує балів, а виставляє повзунок від найнижчої до найвищої оцінки. З настанов я підготував перелік запитань для самостійної оцінки сайту, з номером розділу й сторінки, щоб кожне запитання можна було перевірити в джерелі:

Відгуки про компанію знайдете пошуками з настанов, у яких виключаєте її власний домен. Настанови наводять приклад для ibm.com (с. 23), а для польської компанії це виглядає так:

• nazwa firmy -site:domena.pl, тобто результати про компанію без її власного сайту;
• "domena.pl" -site:domena.pl, тобто згадки про адресу сайту;
• nazwa firmy opinie -site:domena.pl, тобто відгуки поза сайтом компанії;
• nazwa firmy site:pl.wikipedia.org, тобто статті у Вікіпедії.

Відсутність відгуків про малу компанію не свідчить про низьку якість. Настанови пишуть, що малі місцеві компанії часто мають невелику присутність у мережі й спираються на рекомендації, тож оцінювач має тоді більше уваги приділити решті критеріїв (с. 25). Відгуки клієнтів настанови трактують як джерело інформації про репутацію магазину чи компанії, але вимагають читати їхній зміст і ставитися скептично як до похвал, так і до скарг (с. 23). Як збирати відгуки в профілі компанії в Google відповідно до правил, описую в тексті про локальне SEO.

Трафік сайту не є доказом репутації. Настанови наводять як приклад сервіс із даними про трафік сторінок: такі цифри нічого не кажуть про те, чи компанії можна вірити, тож оцінювач має їх проігнорувати (с. 22).

Чекліст для завантаження

Нижче можна завантажити чекліст E-E-A-T: 42 пункти у семи групах, які оцінюють марку й увесь сайт, а не одну сторінку, і розвивають таблицю запитань з настанов. Версія для завантаження від 26 жовтня 2026 року впорядковує перелік, яким я користуюся в аудитах від липня 2026 року. Групи йдуть від ідентифікації й прозорості, через досвід, експертність, авторитетність, довіру під час покупок і дані для машин, до негативних сигналів. Біля кожного пункту чекліст подає, як його перевірити, коли він зарахований і звідки походить: зі сторінки настанов, з документації Google чи з моєї практики з аудитів. Має стандартний режим і режим YMYL, результат від 0 до 100 і оцінку від A до F, а три бар'єри обмежують оцінку незалежно від суми балів. Пункт, який не вдалося перевірити, рахується як незарахований.

Чекліст можна пройти самому, записуючи біля кожного пункту відповідь і доказ, або вставити в чат із моделлю AI разом з адресою сайту: модель із доступом до мережі може відкрити сайт сама, а якщо не може, вставте їй його зміст. Для Claude та інших агентів AI я підготував skill eeat-ocena-strony, тобто пакет інструкцій для агента у відкритому форматі Agent Skills. Чекліст і skill доступні англійською. У Claude.ai skill працює за ввімкненого виконання коду й створення файлів, а zip-файл завантажуєте в налаштуваннях skills (Customize > Skills). У Claude Code розпаковуєте його в каталог ~/.claude/skills/ або .claude/skills/ у проєкті. Результат із чекліста - це не оцінка Google: він показує, де сайт дає слабкі або жодні докази достовірності, і не передбачає позицій чи трафіку. Чекліст і skill поширюю за ліцензією CC BY 4.0.

Що я перевіряю в аудитах, оцінюючи E-E-A-T?

Під час оцінювання E-E-A-T в аудитах я перевіряю три речі: хто відповідає за сайт і хто пише контент, що про компанію кажуть інші і чи контент показує досвід та експертність автора. Дві категорії мого каталогу рекомендацій стосуються E-E-A-T: автори без біографій і сторінок авторів (7 аудитів) та відсутність сигналів довіри, тобто сторінки про компанію, контактів, відгуків чи рекомендацій (7 аудитів). Разом це рекомендації з 14 із 33 аудитів за 2023-2026 роки і з жодного з 30 аудитів за 2020-2022 роки. Рік - це дата файлу в архіві, тож не завжди рік виконання роботи, а цифри показують, що повідомляли аудити, а не як змінювалися самі сайти. У технічному аудиті відсутність біографій передаю як сигнал для аудиту контенту, з пріоритетом від низького до середнього, а вищим у темах YMYL. Як будую цілий аудит, описав у тексті про SEO-аудит.

Для оцінки E-E-A-T марки й сайту користуюся тим самим чеклістом, який надаю для завантаження. Біля кожного пункту записую, звідки він походить, тож клієнт бачить, які вимоги належать Google, а які мої.

Чекліст має три бар'єри, тобто правила, що обмежують оцінку незалежно від суми балів, бо за настановами ненадійний сайт має низький E-E-A-T незалежно від решти. Сайт, який має менше половини балів за ідентифікацію, отримує в мене щонайбільше D за шкалою від A до F, навіть коли автори є експертами. Той самий ліміт має магазин або сайт YMYL із менш ніж половиною балів із довіри під час покупок, а будь-який негативний сигнал, наприклад масові тексти без нагляду чи введення в оману щодо компанії або цін, обмежує оцінку до C. У липні 2026 року я оцінював магазин із понад тисячею відгуків із середньою оцінкою, близькою до 5, без сторінки про компанію й з даними компанії лише в умовах користування та політиці конфіденційності. Магазин не подолав порога ідентифікації, але бар'єр там не змінив літери, бо сума балів і так давала оцінку нижчу за D.

Найбільше висновків дало мені зіставлення оцінки E-E-A-T із вимірюванням AI Overview. В одному сайті на тему здоров'я група «експертність» отримала 0%, бо в перевірених сторінках я не знайшов підписів авторів, рецензії фахівця чи особи з кваліфікацією, яка б за них відповідала. Тексти блогу я оцінював опосередковано, тож результат стосується перевірених сторінок, а не кожного тексту. Цей самий сайт був у першій групі результатів на медичні запити, також у результатах із відповіддю AI Overview. Лише обидва аналізи разом показали, що сайт видимий у темах YMYL, хоча не показує кваліфікації авторів.

Перш ніж оцінити репутацію, перевіряю, чи результати Google за назвою марки стосуються цієї марки, а не компанії чи особи з такою самою назвою. В одному з оцінюваних магазинів результати за назвою марки займали самі його підсторінки, тож не було незалежного джерела, на яке можна було б спертися, оцінюючи репутацію.

Як E-E-A-T виглядає на практиці? Приклади сайтів

На п'яти публічних сайтах видно, що ті самі запитання з настанов дають різні відповіді залежно від теми: у медицині важливий експерт, у магазині важливі дані продавця й відгуки, а в тестах обладнання важливий метод вимірювання. Усі сайти я відкрив увечері 25 жовтня 2026 року й описую те, що на них було видно. Жоден не належить моїм клієнтам. Власника чотирьох із них я підтвердив у другому, незалежному джерелі, а щодо Optyczne.pl друге джерело стосується лише особи з редакції, тож назви видавця не подаю. Це мій опис за запитаннями з настанов, а не оцінка Google.

У Medonet авторка тексту й лікарка, яка його перевірила, - дві різні особи, і в обох є власні сторінки. У статті про те, чи можна засмагати, приймаючи вітамін D, біля підпису є примітка про консультацію лікарки та позначка «Sprawdzona treść» («перевірений контент»). Авторка за біографією закінчила логопедію та педагогіку, а сторінка лікарки подає спеціальність, місце роботи й номер права на здійснення лікарської практики, який читач може сам перевірити в реєстрі лікарів. Редакційна політика пояснює, що «Sprawdzona treść» означає, що текст перевірив або написав лікар. Власника, Ringier Axel Springer Polska, подають структуровані дані сайту й Вікіпедія. Біля тексту немає дати консультації, а бібліографія має дві адреси, серед них сайт марки препарату з вітаміном D (Medonet).

Healthline, американський медичний сервіс, подає біля тексту, хто його перевірив з медичного погляду, а дату рецензії показує лише в історії змін, тож на цьому прикладі видно, що дата оновлення - це не дата рецензії. Біля статті про гіпертонію стоїть «Medically reviewed by» (перевірено з медичного погляду) з прізвищем і титулами рецензентки, прізвище авторки й дата оновлення від 12 травня 2025 року. Під текстом у рамці «How we reviewed this article» (як ми перевіряли цей текст) є джерела й історія змін. Історія подає медичну рецензію від 20 серпня 2024 року, а біля оновлення від 12 травня 2025 року не вказує нової рецензії (Healthline). Добре, що сервіс це показує, але читач, який дивиться лише на підпис, цього не побачить.

У магазині x-kom довіру будують відгуки з позначкою покупки та дані продавця, але повні дані компанії є лише в правилах магазину. Процесор Intel Core i5-14400F мав 296 відгуків із середньою оцінкою 4,9, а 292 з них мали позначку «Potwierdzony zakup» («підтверджена покупка»). Відгуки за замовчуванням розташовані від найкорисніших, і серед них видно критичні. У футері є повернення, рекламації, телефон із годинами роботи та адреса електронної пошти, а під час підписки на розсилку внизу сторінки також назва компанії з містом розташування. Адреса компанії, KRS, NIP і капітал є в правилах магазину, які подають дату чинності й попередні версії, а дані збігаються із записом у KRS (x-kom).

Bankier.pl біля тексту про акцію на банківський рахунок показує автора з біографією та позначає партнерські посилання, тобто конфлікт інтересів, про який пишуть настанови. Під текстом від 14 жовтня 2026 року є біографія автора з досвідом у банківській справі та журналістською премією NBP за 2025 рік, а його авторська сторінка веде до профілів у соціальних мережах. Примітка «Publikacja zawiera linki afiliacyjne» («публікація містить партнерські посилання») каже читачеві, що сервіс заробляє, коли читач відкриває рахунок за посиланням у тексті (Bankier.pl). Видавця, Bonnier Business (Polska), подають правила сервісу й підтверджує KRS. У тексті я не знайшов посилання на умови акції, про яку він пише, а у футері й на сторінках про редакцію не знайшов редакційних засад.

Optyczne.pl показує власний досвід так, як описують його настанови: тест має метод, результати вимірювань і інформацію про те, звідки редакція взяла обладнання. Тест об'єктива Sirui Aurora 85 mm f/1.4 від 2 жовтня 2026 року має 14 частин, серед них вісім розділів із вимірюваннями, від реальної світлосили до автофокуса. У розділі про роздільну здатність редакція описує, на яких фотоапаратах і файлах вимірює і який результат вважає прийнятним. На початку тесту є інформація, що об'єктив надав магазин, офіційний дистриб'ютор марки (Optyczne.pl). У FAQ від 2009 року редакція пише, що компанія, яка дає обладнання для тесту, не бачить тексту до публікації, але також що рекламодавці впливають на те, скільки тестів їхніх продуктів з'являється. Сторінка редакції подає лише імена, прізвища, функції та адреси електронної пошти, без опису авторів.

Спільне в цих прикладах одне: найсильніші докази читач може перевірити поза сайтом. Номер права на здійснення лікарської практики перевірить у реєстрі лікарів, дані компанії в KRS, а історію видавця у Вікіпедії. На всіх п'яти сайтах підписи, відгуки й дані компанії були в HTML, надісланому сервером, без виконання JavaScript, тож їх бачить також робот, який не рендерить сторінки.

Як показати автора на сайті? Приклад rogala.pro

Читач має знати, хто автор, звідки в нього досвід і хто може це підтвердити поза сайтом, і так я намагаюся показати себе на rogala.pro. Головна сторінка водночас є сторінкою про мене. Вона має професійний досвід із датами, компанії, у яких працюю, виступи з посиланнями на записи й інтерв'ю та перелік конкурсів, у яких оцінюю заявки: від 2021 року 32 проведення конкурсів у 14 програмах, зокрема Global, European, UK і MENA Search Awards. Біля переліку журі пишу, що кожну участь підтверджують сторінки журі організаторів.

Кожен допис у блозі має підпис, рамку про автора та перелік джерел із датою перевірки. У структурованих даних автор допису через ідентифікатор вказує на один опис особи (Person) на головній сторінці. Цей опис поєднує мої профілі, компанії, у яких працюю, університет та ідентифікатор панелі знань Google, а теми, якими займаюся, і професія вказують на елементи Вікіданих, тобто відкритої бази знань, пов'язаній із Вікіпедією. Як протягом доби ці дані вказували на панель знань актора з таким самим іменем і прізвищем, описав у тексті про позиціонування в AI. Власного елемента у Вікіданих не маю. Якби я його створював, то розкрив би, що пишу про себе, а інформацію про досвід спирав би на публікації, які редагують інші, як-от інтерв'ю, сторінки журі конкурсів і розділ у книжці, виданій Helion.

Чи ці зміни щось дають у результатах Google і у відповідях AI, наразі лише гіпотеза. 4 жовтня 2026 року rogala.pro не було серед перших 30 результатів Google за моїм іменем і прізвищем, а перше місце посідав профіль іншої людини. Те саме вимірювання повторю в листопаді 2026 року. Воно покаже, чи сайт вище, але не відокремить впливу опису автора від індексації та інших змін на сайті, тож саме вимірювання не скаже мені, що було причиною.

Чи E-E-A-T має значення в AI Overview та AI-асистентах?

Google пише, що AI Overview і режим ШІ спираються на його основні системи ранжування та системи якості, тож ті самі правила діють і там. За посібником Google про функції генеративного AI відповідь формується на основі сторінок, отриманих з індексу основними системами ранжування, а Google радить контент, який «містить унікальні погляди експертів або досвідчених людей, що виходять за межі загальновідомих знань і звичайної інформації» (Google Search Central, оновлення від 15 липня 2026 року, мій переклад). У цьому посібнику я не знайшов опису окремої оцінки E-E-A-T для AI Overview, а саме слово E-E-A-T у ньому не з'являється.

Про ChatGPT, Perplexity та інших асистентів поза Google не знаю джерела, яке б казало, що вони оцінюють E-E-A-T. Ці асистенти шукають у власних або чужих пошукових системах і мають власних роботів. Описав це в тексті про позиціонування в AI. Спільний знаменник бачу один: модель, яка відповідає з пам'яті, може повторити лише те, що про марку написано в текстах, на яких вона навчалася. Тому важлива та сама репутація поза сайтом, яку перевіряють оцінювачі.

Оцінювачі для Google оцінюють також самі відповіді AI Overview. Search Engine Land і Marie Haynes звернули увагу, що настанови з вересня 2025 року мають приклади з AI Overview. У тексті настанов назви AI Overview я не знайшов, тож тут спираюся на їхній опис:

Дослідження цитувань в AI Overview не підтверджують, що допомагає те, що сайт пише про себе сам. Seer Interactive взяв вибірку з 8 500 англомовних ключових слів зі США, знайшов 7 225 сторінок, які здобули в AI Overview перше цитування, і проаналізував 6 354 з них (вимірювання з 7-13 травня 2026 року):

Seer вимірював E-E-A-T наявністю біографій авторів, тобто тим, що сайт пише про себе, а не репутацією. За Seer, найбільше перших цитувань, 20,4%, здобув Reddit, у якого біографій немає. Це порівняння груп сайтів із різними ознаками, тож воно не виокремлює впливу самих біографій. Однак воно узгоджується з дослідженням Ahrefs, у якому присутність марки в AI Overview найсильніше пов'язувалася з кількістю згадок про марку в мережі, що описав у тексті про лінкбілдинг в епоху AI. Lily Ray говорить про це так:

Як вимірюю репутацію марки в AI-асистентах, описав у тексті про видимість марки в AI, а як планую згадки в чужих медіа через digital PR, тобто публікації, про які редакція вирішує сама, у тексті про лінкбілдинг в епоху AI.

Що настанови Google кажуть про тексти, написані з AI?

Настанови оцінюють не те, чи текст створено за допомогою AI, а скільки в ньому праці, оригінальності й цінності для читача, а саме використання інструментів генеративного AI, за ними, не визначає рівня зусиль ані оцінки сайту (с. 43). Настанови називають генеративний AI корисним інструментом, яким, як і кожним інструментом, можна також скористатися погано (с. 10). Приклад з настанов: інструментами генеративного AI за великих зусиль можна створити оригінальну графіку високої якості, а можна також створити контент найнижчої якості (с. 43).

Якість основного контенту оцінювач перевіряє за чотирма критеріями з розділу 3.2 (с. 21), і жоден із них не стосується інструмента, яким створено текст:

• Зусилля. Наскільки людина активно працювала над контентом. Зусиллям є також побудова функції чи системи сайту, наприклад послуги машинного перекладу, але тисячі сторінок, створених автоматично пропусканням наявних, публічно доступних текстів через програму перекладу, без нагляду й ручного добору, за настановами зусиль не мають.
• Оригінальність. Чи контент дає те, чого немає на інших сайтах, а якщо подібний контент уже є, чи цей сайт є його першоджерелом.
• Талант або вміння. Чи контент створено достатньо вміло, щоб дати читачеві те, по що він прийшов.
• Точність. На інформаційних сайтах відповідність фактам, а в темах YMYL також відповідність усталеним знанням експертів.

Ті самі чотири критерії описує документація Google про корисний контент, із прикладом, що стосується AI прямо: «використання генеративного AI для створення великих обсягів тексту без ручного нагляду чи добору майже не потребує зусиль» (Google Search Central, оновлення від 8 жовтня 2026 року, мій переклад).

Коли текст з AI отримує найнижчу оцінку?

Серед сайтів із найнижчою оцінкою (Lowest) настанови описують три ситуації, що стосуються текстів з AI, і в кожній проблема - брак внеску або обман, а не сам інструмент.

• Контент без внеску (розділ 4.6.6, с. 42-43). Увесь або майже весь основний контент скопійований, перефразований, вбудований з іншого джерела або згенерований автоматично чи за допомогою AI, за невеликих або нульових зусиль, оригінальності й доданої цінності. Вказання джерела цього не змінює (с. 42).
• Масове виробництво сторінок (розділ 4.6.5, с. 42). Багато сторінок, створених переважно заради вигоди власника, а не читача, наприклад інструментами AI, щоб малими зусиллями зробити сторінки, які не додають нічого до інших сторінок на ту саму тему. Оцінювач ставить найнижчу оцінку незалежно від того, як сторінки створено, також тоді, коли не знає, чи використано AI, але після перегляду кількох сторінок сайту сильно підозрює таке зловживання.
• Вигадані автори (розділ 4.5.3, с. 37). Контент з AI, підписаний вигаданими профілями «авторів», наприклад із фото з AI чи неправдивим описом, щоб виглядало, ніби його написали люди. У цій самій групі настанови називають фальшиву кваліфікацію, наприклад автора, який видає себе за лікаря.

Серед прикладів найнижчої оцінки настанови показують текст з AI й текст, схожий на такий. Медичну статтю, тобто YMYL, за настановами створено генеративним AI: вона починається реченням «Як мовна модель, я не маю даних у реальному часі, а мої знання закінчуються на вересні 2021 року» і уривається на пів речення (с. 55). Сервіс, який на сторінці «Про нас» анонсує інформацію для літніх людей, має сотні статей з одного шаблону на довільні теми, наприклад про те, який холод витримують кури, з повторюваними запитаннями й відповідями. Настанови зазначають, що невідомо, як ці тексти створено, але вони не схожі на написані чи відредаговані людиною (с. 58). У таких сервісів настанови описують ту саму схему: запитання, зібрані, наприклад, з «Люди також запитують» у Google, і відповіді зі перефразованого контенту, часто створені інструментами генеративного AI (с. 55, подібна схема на с. 58).

Як розпізнати перефразування, настанови описують у розділі 4.6.7 (с. 43-44): оцінювач вставляє речення із сайту в пошукову систему в лапках, може також спробувати без них, і порівнює сайти, які знайде. Перефразований контент зазвичай має лише загальновідому інформацію, у великій частині збігається з Вікіпедією та подібними джерелами, підсумовує одне обговорення чи статтю без доданої цінності або має сліди інструментів AI, як-от слова «As an AI language model» («Як мовна модель AI») (с. 44).

Коли текст з AI отримує низьку оцінку?

Низьку оцінку (Low), на ступінь вищу від найнижчої, настанови вимагають ставити сайту, на якому велика частина контенту скопійована або перефразована, а автор доклав мало праці: редагування, добору, нового розташування чи власного контенту (розділ 5.2.1, с. 61). Від найнижчої оцінки її відрізняє те, скільки автор доклав: за найнижчої увесь або майже весь контент створено без зусиль, оригінальності й доданої цінності, а за низької автор додає мало цінності редагуванням, добором, новим розташуванням чи власним контентом. Настанови додають, що низька оцінка стосується контенту, створеного за будь-якою технікою, а як приклад наводять списки «найкращих» на основі чужих оглядів і списків, з невеликою кількістю власного контенту (с. 61).

Низьку якість показують також дрібні помилки: на інформаційних сайтах настанови називають їх доказом низької якості, а помилки шкідливі або такі численні, що сайт втрачає достовірність, обґрунтовують найнижчу оцінку (розділ 5.2, с. 60). У текстах з AI це важливо, бо модель може помилитися, про що нижче пише сам Google. Настанови зазначають також, що низька якість - це не шкода: такий контент не відповідає умовам найнижчої оцінки й не шкодить, але не дає читачеві того, по що він прийшов (с. 61).

Низьку оцінку дає також багато наповнювача (filler), тобто тексту, підготовленого невеликою працею, який займає помітне місце на сторінці, а не служить її меті, особливо коли стоїть перед тим, що шукає читач, і через це ускладнює користування сайтом (розділ 5.2.2, с. 62). Настанови не пов'язують наповнювач з AI, а як приклад наводять інструкцію простого рукоділля з великою кількістю непотрібного наповнювача нагорі сторінки (с. 60).

Що Google реально застосовує до контенту з AI?

Настанови показують, як Google хоче, щоб виглядали результати, а те, що Google застосовує, описують його правила щодо спаму. За цими правилами зловживання контентом у великому масштабі (scaled content abuse) полягає в «створенні багатьох сторінок насамперед для маніпулювання пошуковим ранжуванням, а не для допомоги користувачам», а першим прикладом є «використання інструментів генеративного AI або подібних інструментів для створення багатьох сторінок без додаткової цінності для користувачів». Google виявляє порушення автоматичними системами та в разі потреби людьми, що може закінчитися ручною дією, а сайт, який порушує правила, може мати нижчу позицію або взагалі не з'являтися в результатах (Google Search Central, оновлення від 2 вересня 2026 року, мій переклад). Розділ 4.6.5 настанов відсилає до цього правила й має ті самі п'ять прикладів, майже тим самим формулюванням (с. 42), а журнал змін повідомляє, що в січні 2025 року описи найнижчої й низької оцінки узгоджено з правилами щодо спаму (с. 182).

Ту саму межу Google описав у дописі від 8 лютого 2023 року: його системи ранжування мають винагороджувати оригінальний контент високої якості «незалежно від способу його створення», а «належне використання штучного інтелекту чи автоматизації не суперечить нашим настановам». Правила, за цим дописом, порушує генерування контенту, головна мета якого - маніпулювання ранжуванням (Google Search Central, 8.02.2023, мій переклад). У тому самому дописі Google не радить підписувати AI як автора контенту.

Що Google радить, публікуючи контент з AI?

Google радить перед публікацією вручну перевірити точність контенту з AI, а інформацію про автора і про те, як контент створено, подавати там, де читач може її шукати. У посібнику про контент із генеративного AI Google пише, що генеративний AI може бути корисним у дослідженні теми та надаванні структури оригінальному контенту, але генеративні моделі «не шукають факти, а передбачають імовірну послідовність слів», тож можуть помилятися, а «перед публікацією контенту, згенерованого AI, необхідно вручну перевірити його точність і достовірність» (Google Search Central, оновлення від 5 жовтня 2026 року, мій переклад). Сам посібник відсилає до розділів 4.6.5 і 4.6.6 настанов.

Метадані в цьому посібнику означають дві різні речі. Метадані сторінки з AI, тобто заголовок, метаопис, структуровані дані й альтернативні тексти зображень, треба перевірити як контент, бо вони можуть з'явитися в результатах. Метадані файлу кажуть, що зображення створено в AI: за автоматично створеного контенту посібник радить розглянути їх додавання, а в Merchant Center вони є вимогою. Зображення, згенероване AI, мусить там мати в метаданих позначку, що його створено в AI, тобто IPTC DigitalSourceType, для зображення з моделі AI зі значенням TrainedAlgorithmicMedia, а заголовки й описи товарів з AI подають в окремих атрибутах structured_title і structured_description, позначених як контент з AI (digital_source_type зі значенням trained_algorithmic_media) (Довідка Google Merchant Center, перевірено 26 жовтня 2026 року).

Як показати читачеві, звідки взявся контент, Google описує в документації про корисний контент як три запитання: хто, як і чому (Google Search Central). «Хто» - це підпис автора там, де читач його очікує, з посиланням на інформацію про автора. «Як» - це для контенту, що значною мірою створюється автоматично, три запитання: чи використання AI видно читачеві, як його використано і чому визнано корисним. Google радить подавати таку інформацію там, де читач може запитати «Як це було створено?». «Чому» - це, за Google, мабуть, найважливіше запитання: контент має створюватися насамперед для людей, а використання AI насамперед для маніпулювання ранжуванням порушує правила щодо спаму.

Що оцінювач вважає зусиллям, а що правила щодо спаму - зловживанням?

Межа проходить не між текстом з AI і текстом без AI: оцінювач дивиться на зусилля, оригінальність, цінність для читача й достовірність, а найнижчу оцінку може отримати як одна сторінка, так і сотні. Зіставляю те, що настанови описують як зусилля й цінність, із тим, що самі настанови й правила щодо спаму називають низькою якістю чи зловживанням:

Це зіставлення не є переліком умов, після виконання яких текст отримає високу оцінку чи вищу позицію. Оцінка оцінювача не пересуває конкретної сторінки в результатах, про що пишу в частині про оцінювачів якості, а в документах Google, які тут цитую, немає опису того, як його системи вимірюють зусилля. Я використовую його як перелік запитань до власного тексту перед публікацією, а як відповідаю на запитання Google про власний контент, пишу в наступній частині.

Як створюються тексти на цьому сайті?

Тексти на rogala.pro готую з агентами AI в Claude Code, а за тези, дані й кожну мовну версію відповідаю я: польський текст читаю й затверджую перед публікацією, а переклади проходять перевірку, описану нижче. На три запитання, які Google радить ставити про власний контент (хто, як і чому), відповідаю нижче, а окремо описую, як створюються переклади:

• Хто. Автором і особою, що відповідає за кожен текст, є я, Łukasz Rogala, а підпис і рамка про автора біля кожного допису ведуть до сторінки про мене. AI як автора не підписую.
• Як. Огляд джерел і результатів Google, скрипти, що рахують дані, і чернетку тексту готують агенти AI в Claude Code за інструкцією з моїми правилами й переліком джерел. Власні дані походять з архіву аудитів і з моїх вимірювань. Цифри й цитати агенти записують у робочому реєстрі з адресою джерела та датою перевірки, а джерела з датою перевірки є в блоці джерел наприкінці кожного допису. Чернетку перевіряють інші моделі у два раунди, серед них модель іншого виробника, Codex (OpenAI) або Gemini (Google): перший раунд шукає помилки у фактах і прогалини, другий перевіряє лише виправлення. Потім текст читаю я й вирішую, що в ньому залишається. AI користуюся, бо для одного тексту треба перевірити багато джерел, порахувати дані з архіву аудитів і підготувати 26 перекладів, а модель добре впорядковує дані, описує їх і пише код.
• Переклади. Польська версія є вихідною. Переклади 26 мовами готують агенти, а перевіряють їх дві речі: скрипт, який порівнює з польською версією цифри, посилання й будову тексту, та друга модель. Цих версій перед публікацією не читає ніхто, для кого відповідна мова рідна. Від прикладу з настанов, тобто тисяч наявних текстів, пропущених без нагляду через машинний переклад, мій процес відрізняють дві речі: перекладається мій власний текст, за який я відповідаю, а кожну версію скрипт і друга модель порівнюють із польською. Це автоматична перевірка, а не ручна, яку Google радить перед публікацією контенту з AI, тому за розбіжності між версіями важить польська версія. Якщо щось у вашій мовній версії не збігається з польською або звучить неприродно, напишіть мені.
• Чому. Пишу для власників компаній і маркетологів, які хочуть перевірити власний сайт або вибрати, кому доручити SEO, а не для того, щоб зайняти позицію за ключовим словом. Тому біля текстів є переліки запитань, дані з аудитів і файли для роботи, а не лише визначення.

Агенти не вирішують, про що я пишу і які тези залишаються в тексті, цифри беруть з вихідних файлів, а не з пам'яті моделі, і нічого не публікують без мого схвалення. Помилку, яку ви повідомите або яку знайду сам, виправляю в польській версії та у всіх перекладах. Інструменти, якими користуюся, і тести, за якими так поділив роботу, описав у тексті про інструменти AI в SEO.

Чого не робити, будуючи E-E-A-T?

Найбільше шкоди роблять хитрощі, що вдають докази довіри, бо кожен обман знижує оцінку всього сайту. Google пише, що будь-яка форма обману робить сайт недостойним довіри для користувачів і для його автоматичних систем якості (Google Search Central, мій переклад).

• Фальшиві автори й експерти. Краще підписати текст справжньою людиною без титулу, ніж вигаданим лікарем, бо вигадані профілі авторів Google називає обманом, а настанови оцінюють їх найнижче, що описую при текстах з AI.
• «Результат E-E-A-T» з інструмента, прочитаний як оцінка Google. Google такого результату не публікує, тож інструмент рахує його за власним методом. Таке число трактую як перелік речей до перевірки й дивлюся, які докази стоять за пунктами.
• Зірки з оцінкою власної компанії в структурованих даних. Google показує оцінки компаній і організацій лише на сайтах, що збирають відгуки про інші компанії, а щодо оцінки компанії на її власному сайті відсилає до правил про відгуки, які хтось ставить сам собі (Google Search Central).
• Посилання на «авторитети», вставлені, щоб підвищити довіру Google. Не знаю підтвердження, що вихідні посилання є сигналом довіри. Джерела біля числових і правових тверджень подаю для читача, який хоче їх перевірити.
• Зміна дати без зміни контенту. Google називає це серед ознак контенту, написаного під пошукову систему, і додає, що додавання чи видалення контенту лише для того, щоб сайт виглядав свіжим, не допоможе (Google Search Central).
• Сотні текстів з AI без редагування. Багато сторінок, створених насамперед для маніпулювання ранжуванням, без цінності для читача, правила Google щодо спаму називають зловживанням. Межу між ними й текстом з AI із внеском автора показує таблиця в частині про тексти з AI.
• Один «експерт з усього». Автор, який підписує тексти про кредити, ліки й ремонти, нікого не переконає, що має знання в кожній із цих тем. Компетенції автора мають відповідати темі.

Найпоширеніші запитання про E-E-A-T

Як покращити E-E-A-T і з чого почати?

Покращення E-E-A-T полягає в додаванні доказів, які читач і оцінювач можуть перевірити, а починається з трьох перевірок, що нічого не коштують. Спершу вирішіть, які теми на сайті є YMYL, бо там вимоги найвищі. Потім відкрийте п'ять найважливіших сторінок і перевірте, чи з кожної за два кліки дійдете до даних компанії, контактів і автора з описом. Наприкінці знайдіть назву компанії з -site: і прочитайте, що пишуть про неї інші. Прогалини, які знайдете, заповнюйте за літерами E-E-A-T, починаючи з надійності:

• Надійність. Дані компанії, контакти й умови користування, доступні з кожної підсторінки, а в магазині також платежі, обміни й повернення та відгуки зі змістом, а не лише зірки (с. 16, 18 і 23).
• Досвід. В оглядах і порадах власні фото, виміри й опис використання, тобто те, чого не можна переписати з чужого тексту (с. 26).
• Експертність. Підпис справжньої людини з кваліфікацією, що відповідає темі, а в темах YMYL контент, підготовлений або перевірений експертом (с. 28 і 36). Дату рецензії подавайте окремо від дати оновлення, як це робить Healthline в історії змін.
• Авторитетність. Згадки й публікації в чужих медіа, які знайдете тим самим пошуком з -site: (с. 23). На власному сайті все залежить від вас, а згадки в чужих медіа залежать від їхніх редакцій; як їх здобуваю, описую в тексті про лінкбілдинг.

Послідовність цих робіт визначаю в SEO-стратегії. Якщо сайт стосується здоров'я, грошей або права і ви не знаєте, з чого почати, це добра тема для консультації.